Державна інспекція сільського господарства в Сумській області

 

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ НА ПРИСАДИБНИХ ТА ДАЧНИХ ДІЛЯНКАХ




ВИБІР СОРТУ

 

         Вдало вибраний сорт картоплі для садіння має велике значення, оскільки кожен з них має певні, тільки йому притаманні властивості.

 До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, у 2013 році занесено 140 сортів картоплі.

Існує декілька класифікацій сортів: за типом вирощування і урожайністю, за строками достигання і за господарським призначенням.

        Найпоширеніші в культурі столові сорти, бульби яких відзначаються найвищими смаковими якостями: мають ніжну м'якоть, не темніють, містять 12–16 % крохмалю, багаті вітаміном С. Їх бульби здебільшого округлі або овальні, з поверхневим розміщенням вічок. В Україні вирощують такі столові сорти: – Астерікс, Берегиня, Бородянська рожева, Водограй, Гарт, Віра, Карлена, Коруна, Кобза, Либідь, Поран, Молодіжна, Посвіт, Пролісок, Обелікс, Ольвія, Санте, Синтез, Слов’янка та ін.

       Сьогодні поряд з урожайністю, стійкістю до хвороб і шкідників, високими смаковими якостями, придатністю до переробки не менш важливого значення набуває зовнішній вигляд бульб, забарвлення м'якоті.

       Придбавати якісний насіннєвий матеріал високих репродукцій цих сортів доцільно в установах НААН, які займаються насінництвом картоплі (Інститут картоплярства НААНУ, Поліська дослідна станція ІК, Інститут сільського господарства Північного Сходу, Дослідна станція луб’яних культур,
Сумський НАУ).

НАСІННЄВИЙ МАТЕРІАЛ ТА ЙОГО ПІДГОТОВКА

 

       Відомо, що високоякісний насіннєвий матеріал картоплі – один з найважливіших факторів високого урожаю культури. Для посадки використовують тільки здорові бульби вагою до 70 г. На 10 кв. м їх потрібно близько 2,5-3,0 кг. Якщо під час зимового зберігання температура в приміщенні не падала нижче +7 ° і був доступ свіжого повітря, то після закінчення  періоду спокою бульби готові до посадки. Відповідно класичної технології вирощування картоплі  їх необхідно проростити на світлі в приміщеннях при температурі від  12  до 15 °. Термін пророщування коливається від місяця до півтора. Але існують й інші способи пророщування: на відкритих майданчиках, під плівковими покриттями, у вологому середовищі  в темноті.

       Слід пам'ятати, що обламування паростків призводить до зниження урожаю на 8-10 відсотків, а повторне - на 15-20 відсотків.

       Бульби деяких сортів після другого обламування паростків можуть повністю втрачати здатність проростати в ґрунті. Тому  основна вимога при зберіганні насіннєвих бульб – запобігти передчасному і надмірному проростанню. Якщо бульби вдалося зберегти без проростання, то їх можна висаджувати без прогрівання (прогрівання і проростання у цьому випадку проходить безпосередньо у ґрунті).

 

Елементи насінництва картоплі в приватному господарстві

 

        Для підтримання насіннєвих якостей сорту картоплі необхідно виділити окремо насіннєву ділянку, яка становить 25 відсотків від запланованої площі під картоплю.

Придбавши насіннєвий матеріал в установі, що займається насінництвом картоплі, його висаджують на цю ділянку, де в період вегетації проводяться насіннєві заходи. Одним із таких заходів є фітосанітарні прочистки. Першу прочистку необхідно провести при досягненні рослинами висоти 12-15 см. У цей час на молодих рослинах легко помітити ураження вірусними та іншими хворобами. Такі рослини необхідно   викопати і видалити за межі насіннєвої ділянки.    Другого разу необхідно  провести основну прочистку на початку цвітіння: оглянути і видалити хворі  рослини та ті, що відстають в рості. Під час цвітіння помітні домішки інших сортів і хвороб, що з’явилися після першої прочистки. За декілька днів до збирання врожаю, але обов’язково до  початку відмирання картоплиння, проводиться третя прочистка. Особливо в цей період необхідно видалити кущі з зів’ялим бадиллям, що є ознакою ураження рослин кільцевою гниллю.

        Зібраний врожай використовується для подальшого розмноження, але з дотриманням насіннєвих заходів, які були наведені вище. В подальшому такий насіннєвий матеріал можна використовувати три-чотири роки. Для підтримання продуктивних якостей сорту при ручному копанні слід проводити покущово-гніздовий добір. На насіння відбирають бульби з кращих по продуктивності кущів, де налічується не менше 8-10 бульб. Цей відбір необхідно проводити в ранні строки, коли починає відмирати нижній ярус листя. Слід звернути увагу на врожайність і вирівняність бульб у кущі. Якщо в кущі буде виявлено хоча б одну ушкоджену бульбу чи нетипову за формою або забарвленням, то врожай цього куща не відбирається на насіння.

Підвищує схожість картоплі і попереджує розвиток хвороб витримування бульб на розсіяному світлі (озеленення в пізньозбиральний період).

        Пророщування ранніх сортів протягом 25-30 днів при температурі 16-200С на світлі сприяє прискореному дозріванню при вирощуванні. Як правило, яровизовані ранні сорти закінчують вегетацію до масової появи фітофторозу і встигають накопичити високий урожай. Поєднання яровизації з ранніми термінами садіння може повністю запобігти ураженню картоплі фітофторозом та іншими хворобами.

        В останні роки широкого розповсюдження набуває застосування сучасних регуляторів росту рослин таких як: Емістим С та Вимпел.  

Для боротьби із збудниками інфекційних хвороб насіннєві бульби перед садінням протруюють. Це сприяє збільшенню кількості стебел, стримує розвиток хвороб в період вегетації, підвищує врожай.

         Під час протруювання необхідно чітко дотримуватись заданої норми витрати пестицидів і робочої рідини (5-50 л/т залежно від пристрою, який використовується), слідкувати, щоб протруювачі повністю і рівномірно покривали бульби, уникати травмування їх. Після протруювання бульби просушують.  

         Вибір протруйників  картоплі, дозволених для використання в Україні, обмежений. Це Максим 025   та Селест топ.  

        Обробіток картоплі в насипі  (не вище 0,5 м) проводять завчасно, до з'яви паростків. Потім бульби накривають брезентом або плівкою і тримають протягом доби.

До місця садіння протруєну картоплю перевозять, вкривши брезентом або плівкою, дотримуючись (під час садіння також) особистої безпеки.

Насіннєву картоплю слід ретельно відкалібрувати на фракції 30-50 і
50-80 г і висадити окремо. Це дає можливість витримати задану густоту насаджень.

 

 СІВОЗМІНА, ОБРОБІТОК ГРУНТУ ТА ЙОГО УДОБРЮВАННЯ


         При беззмінному вирощуванні картоплі спостерігається ґрунтовтома. Оптимальним є, коли кожна культура в сівозміні займає 7-10 соток. Для городів площею 30-40 соток краще застосовувати трипільну сівозміну: картопля - кормові буряки, кукурудза- ярі зернові на сіно, пожнивний сидерат.

         В приватному секторі значна частина картоплі вирощується в двохпілці або ж монокультурі. При виконанні певних ефективних заходів при монокультурі можна отримувати високий врожай картоплі протягом кількох років. При цьому успіх забезпечує постійне збагачення ґрунту органічними та мінеральними добривами, вапнування кислих ґрунтів, через
4-6 років  - заміна насіннєвих бульб, вирощування нематодостійких сортів, сівба сидерату.

Основний обробіток грунту суміщають з внесенням добрив, які є (особливо органічні) чи не найголовнішою умовою отримання високого врожаю бульб.  

Для картоплі найбільш придатні напівперепрілий гній, перегній, різні компости, сидерати. Гною вносять 50-60, перегною 30-40, компосту
45- 50 кг/10 м2 перед оранкою.

         Альтернативою гною можуть стати зелені добрива (сидерати). Для сидерації можна використати як чисті, так і змішані посіви люпину, буркуну, еспарцету, конюшини, ріпаку, гірчиці білої, редьки олійної та інших культур.

         Зразу ж після збирання попередника картоплі перед дискуванням розсівається суміш насіння сидеральної культури та мінерального добрива. Після дискування необхідно провести прикочування, це прискорить появу дружніх сходів сидератів.   Ефективність сидератів може бути навіть вищою, ніж дія еквівалентної дози органіки, бо вони  виконують ще й захисну та фітосанітарну функцію, згладжують негативний вплив малосумісних культур, зменшують забур’яненість полів, очищають грунт від шкідників і хвороб. Перед заорюванням зеленої маси сидерату вносяться мінеральні добрива, найкраще 0,5-0,6 кг/10 м2 нітроамофоски.

        У весняний період необхідно своєчасно провести закриття вологи та при потребі глибоку передпосівну культивацію. У випадку недовнесення мінеральних добрив під зяблеву оранку, їх вносять під передпосівну культивацію. 

 

 САДІННЯ БУЛЬБ ТА БОРОТЬБА З БУР'ЯНАМИ 


         Садіння картоплі – один з найвідповідальніших технологічних процесів. Оптимальний строк його визначається температурою грунту  6-8°С на глибині 10 см. Садіння картоплі повинно тривати не більше 10 днів. В умовах Лісостепу Сумської області строк садіння картоплі 2-3 декада квітня, на Поліссі – 3 декада квітня – 1 декада травня.  При механізованому вирощуванні картоплі її садять гребеневим способом на глибину 6-8 см від вершини гребеня до бульби,  при ширині міжрядь 70 см. При ручному садінні ширина міжрядь становить
50-60 см. Густота садіння 50-60 штук/10 м2, рядки орієнтовані з півночі на південь.

Головним завданням після садіння до змикання рядків є боротьба з бур'янами. На 7-8-й день після садіння слід провести перший досходовий обробіток культиватором КОН-2,8, обладнаний стрілчатою лапою та двома долотами. Верхівку гребеня обробляють профільними борінками. При з’явленні сходів висотою 2-5 см проводиться їх присипання пухкою землею за допомогою підгортачів. При висоті рослин 10-15 см проводиться ще один міжрядний обробіток, а перед змиканням бадилля рослини підгортають.

        На присадибних ділянках, які займають невеликі площі, перше досходове рихлення доцільно проводити через 5-10 днів після посадки бульб. Знаряддя, яке розрихлює верхній шар грунту (граблі, борону), краще направляти по діагоналі до рядків картоплі. Друге досходове боронування проводиться через 7-10 днів після першого, це створює сприятливі умови для аерації грунту, знищує велику кількість бур’янів у фазі «білої ниточки». Також  необхідно провести присипання сходів картоплі. Цей захід захищає молоді рослини від заморозків, зменшує кількість яйцекладок колорадського жука,  від молодих стебел почнуть відростати підземні паростки – столони, на яких утворяться додаткові бульби.

        Якщо ж поля, засмічені пирієм, осотом та іншими багаторічними бур'янами, застосовують хімічний метод боротьби з ними.

Найбільш ефективним є знищення багаторічних бур'янів восени. Після збирання попередника вносять раундап в нормі 2,4 л/га залежно від ступеня забур'яненості.

 . На посівах картоплі рекомендовані для застосування також такі гербіциди:

зенкор 70% з.п. норма 0,5-1,5 кг/га, діє на однорічні дводольні та злакові (менш ефективно) бур'яни. Вносять перед сходами картоплі, але допускається і по сходах (норма 0,5-0,6 кг/га);

 раундап 48% в.р., норма    2.0 л/га, знищує всі бур’яни. Обробіток проводять тільки за 2-3 дні до появи сходів;

тарга супер 5% к.е. норма 2,0-4,0 л/га, діє на одно- та багаторічні злакові,  в т.ч. пирій повзучий. Обприскування проводять в фазі 2-4 листків у однорічних бур'янів та при висоті багаторічних 10-15 см;

тітус 25% в.г., ефективний проти одно- і багаторічних злакових та дводольних бур'янів. Застосовують за висоти картоплі 10-15 см, додаючи в бакову суміш прилипач тренд-90.

На площах, що заросли пирієм,   застосовують фюзілад  супер, норма внесення  якого 2,0 л/га при наявності у пирію 2-4 листків.

Високоефективні суміші гербіцидів: зенкор (0,6-0,8 кг/га) + фюзілад супер (2,0 л/га); зенкор (0,5-0,6 кг/га) + тітус (25-30 г/га).

При застосуванні гербіциду Тітус до робочий розчину слід додавати антидепресант для зниження негативної дії гербіциду на картоплю, що проявляється у відставанні рослин картоплі в рості та зниженні листоутворюючої здатності рослин. В якості антидепресантів слід застосовувати регулятори росту рослин  Вимпел або Емістим С.

 

ЗАХИСТ КАРТОПЛІ ВІД ШКІДНИКІВ


         На картоплі зареєстровано близько шестидесяти видів шкідників.  

         Серед методів, які зараз використовуються, перевагу віддають хімічному методу , хоча хімічний метод треба використовувати лише тоді, коли кількість шкідника перевищує економічний поріг шкідливості.

Найбільшої шкоди на посадках картоплі завдає колорадський жук. Особи, що перезимували, з’являються у травні на минулорічних ділянках картоплі. Відкладання яєць спостерігається з травня по липень. Розрізняють 4 стадії розвитку личинок при цьому личинки 3 та 4 стадії розвитку завдають найбільшої шкоди. Повне знищення однієї рослини можуть здійснити 20-
25 личинок.  

        Боротьбу з колорадським жуком проводять системними інсектицидами класу нікотиниїди та неонікотиноїди, переважна більшість яких має у своєму складі імідаклоприд (Конфідор, Командор), тіометаксам (Актара). Захист можна проводити як обприскуванням, так і протруюванням бульб перед посадкою. Імідаклоприд має період захисної дії від 30 – 45 днів з моменту обробки. Якщо захист проводили перед посадкою, а жук з’являється у травні, то не важко підрахувати, що захисної дії не вистачить на увесь період вегетації і обприскування проводити  теж необхідно.  

        Картоплю пошкоджує небезпечний карантинний шкідник – картопляна міль. Ознаки ураження гусінню цього шкідника – поява на листках мін, сплетених павутиною. Такі пошкодження частіше за все проявляються у верній частині рослини. Далі гусениці проникають у бульби, вони «просвердлюють» ходи під шкіркою і усередині бульб, заповнюючи їх брудом та екскрементами, що викликає гниття.  

Картопляна міль, як вже було сказано, карантинний об’єкт і першим заходом в боротьбі є вибір здорового посадкового матеріалу. Та все ж за умов появи шкідника необхідно знищити первинні спалахи розповсюдження. За необхідності проводять хімічні обробки препаратами із класу перитроїдів (Децис, Карате Зеон, Фастак). Нікотиноїди, які використовують у боротьбі з колорадським жуком, малоефективні  проти гусениць та метеликів молі.

         Дротяник - личинка жука-ковалика, зустрічається повсюди. Особливо небезпечний на полях з низьким рівнем агротехніки, після багаторічних трав та довгострокових парів. Личинка у ґрунті розвивається 3-5 років до моменту лялькування. Вона пробурює ходи в бульбі, тим самим знижуючи товарність та може викликати загнивання. Найбільшої шкоди завдає при дефіциті вологи у ґрунті, особливо на стадії дозрівання картоплі. 

Травневий хрущ. На стадії личинки, яка розвивається 3 – 4 роки, пошкоджує картоплю, виїдаючи порожнини у бульбах. На зимівлю зариваються у ґрунт на глибину 1 – 1,5 м. 

        Боротьба із ґрунтовими шкідниками досить складний процес. Основа захисту - це дотримання сівозміни та якісна обробка ґрунту, що підіймає на поверхню  особин, які перезимували. Досить ефективним способом також є внесення двадцятипроцентного розчину аміачної води,   який при одноразовому внесені може знищити до 70 відсотків шкідників за рахунок зневоднення личинок. Можливе використання і ґрунтових інсектицидів, таких як Регент, Базудин, але цей захід більш економічно затратний та вимагає спеціальної техніки для його внесення. 

Всі роботи з пестицидами в жарку пору року краще проводити в ранковий час після висихання роси та ввечері до її випадання, скільки висока денна температура знижує ефективність їх дії на 20-25 відсотків. Особливо суворо слід дотримуватись строків останніх обробітків пестицидами до збирання урожаю.

         З біологічних засобів проти колорадського жука використовують сухий порошок бітоксибациліну – 250 г на 10 л води. Проти кожного покоління личинок проводять 2-3 обприскування з інтервалом 7-8 днів. Якщо в день обробітку пройшов дощ,  обрискування необхідно повторити.  

Замість названих препаратів у боротьбі з колорадським жуком можливе використання настоїв та відварів інсектицидних рослин, що містять в собі природні хімічні сполуки, які пригнічують розвиток шкідників, або навіть знищують їх. Перш за все це стосується невеликих ділянок. Проти личинок колорадського жука застосовують добовий настій грецьких горіхів, відходів цибулі, листя і пасинків помідорів, коренів тютюну, чистотілу, пижма, а також відвари хвоща, листків тополі.   Відлякують жуків рослини календули, бобів висаджені навколо картоплі і в її міжряддях. Ефективність таких рослинних засобів захисту, залежно від погодних умов, на 30-40% нижча, ніж інсектицидів.

         Велику загрозу для картоплярства  становить золотиста картопляна нематода, яка є карантинним об’єктом. На піщаних і малоудобренних ґрунтах шкодочинність нематоди значно вища, ніж на багатих перегноєм. Поширюється картопляна цистоутворююча нематода з ґрунтом, бульбами, коренеплодами, ґрунтообробними знаряддями, водою, вітром, а також на присадибних ділянках, де з року в рік картопля вирощується на одному місці. Розвиток паразита проходить на коренях рослин картоплі, томатів, баклажанів. В ґрунті нематода зберігається в стадії цисти до 10-20 років.

         Визначити уражені посіви можна при огляді їх загального розвитку. На фоні добре розвинутих рослин спостерігаються «острівці» - невеликі ділянки, на яких рослини у фазі цвітіння різко відстають у рості, мають пригнічений вигляд, утворюють 1-3 тонкі стеблини з дрібним листям, які відмирають до закінчення вегетації. При вириванні таких рослин на корінні можна спостерігати кулясті білі, жовті або коричневі утворення (розміром з макове зерня і менше) – цисти, в яких містяться яйця. Уражені рослини мають мичкуваті корені, на них утворюються дрібні бульби, на сильно уражених їх взагалі немає. Навесні із цист при температурі – 15-200С  виходять личинки, які проникають у зону коріння і розвиваються (через вікові стадії) дорослі самки нематоди.

          Основний напрямок боротьби з картопляною нематодою – вирощування нематодостійких сортів у поєднанні з культурами, які паразит не ушкоджує.

          При виявленні вогнищ нематоди проводять ряд заходів, зокрема: застосовують дозволені нематодоциди або сечовину (карбамід) 300 г/м2, які вносяться  під наглядом спеціаліста по захисту рослин. Наступного року висаджують нематодостійкі сорти, в наступні 2-3 роки – неуразливі культури.

          Такий комплекс заходів дозволяє очистити ґрунт на 98-100 відсотків.

Стійкі проти нематоди такі сорти картоплі: Берегиня, Водограй, Доброчин, Краса; Молодіжна, Обрій, Повінь, Пролісок, Седнівська рання, Слов'янка.

З метою обмеження поширення цього карантинного об’єкту забороняється вивозити бульби на насіння, а зібрані у вогнищах  картопляної нематоди – використовувати для садіння.

 

ЗАХИСТ КАРТОПЛІ ВІД ХВОРОБ

 

         Фітофтороз і альтернаріоз вважаються найбільш небезпечними хворобами картоплі на Україні, що можуть привести до повної втрати урожаю.

Фітофтороз.     Може знизити врожай до 50 відсотків. Гриб швидко адаптується до стійкості сортів та зовнішніх факторів. Збудник фітофторозу уражає листя, стебла, бульби картоплі. Перші ознаки проявляються на листах та стеблі верхнього ярусу рослини   характерними бурими плямами із свинцевим відтінком. З часом плями збільшуються і можуть охопити усю рослину за 7-10 днів. За високої вологості проявляється наліт білого кольору – спороношення гриба. На стеблах при ураженні фітофторозом з’являються коричневі вдавлені полоси мертвих тканин, а  на бульбах - чітко окреслені, вдавлені, тверді коричневі плями.     Розповсюдження хвороби прямо залежить від високої температури та вологості. 

          Під час вегетації картоплі захист зводиться до систематичних хімічних обробок. Щоб уникнути стрімкого поширення хвороби, необхідний постійний моніторинг стану поля та погодних умов. Спрогнозувати початок активізації хвороби вкрай важко, необхідно враховувати середні температури вдень і вночі, відносну вологість повітря, кількість та циклічність опадів, тому перший обробіток повинен мати профілактичний характер. Надалі фунгіцидні обробки проводять регулярно з періодичністю 7 – 14 днів. Вибір препарату у той чи інший період вегетації також зводиться до спостережень за погодними умовами та станом рослин. За відносно сухої погоди використовують фунгіциди контактної та локальної дії Полірам, Ширлан, Купроксат, при виникненні великого ризику захворювання, пов’язаного із затяжними опадами, використовують препарати контактно-системної дії Редоміл МЦ, Акробат, Танос, Інфініто. За таких умов інтервал між обробками скорочують до 5-7 днів, чергуючи основні препарати  Купроксат, Курзат, які вміщують мідь і  добре висушують гриб.

         Альтернаріоз. Хвороба призводить до загибелі частини листової поверхні, через що врожай може знизитися на 15 – 20 відсотків. Альтернаріоз проявляється на листі середнього та нижнього ярусів вже на початку червня. Характерною особливістю альтернаріозу є поява специфічних концентричних плям. На стеблах хвороба проявляться у вигляді коричневих рисок, які з часом зливаються.

Боротьбу з альтернаріозом слід розпочинати при перших проявах хвороби. Препарати, що, зазвичай, спрямовані на боротьбу з фітофторозом  дієві і проти альтернаріозу. За умови дотримання усіх фунгіцидних обробок можна уникнути значних втрат від названої хвороби.  

          Ризоктоніоз або чорна парша. Основна небезпека полягає у враженні пагонів бульб під час сходів. Це призводить до зріджених сходів і значного недобору урожаю. Характерними симптомами хвороби є наявність на поверхні бульб склероцій, що нагадують грудочки  землі, яка прилипла, але   склероції не змиваються водою. На паростках хвороба проявляється у вигляді коричневих мокнучих язв,   листя і стебла  жовтіють  і   скручуються. Щоб уникнути цього захворювання, перш за все необхідно використовувати здоровий посадковий матеріал, якісно сортувати картоплю перед висадкою.   . Дієвим способом у боротьбі з ризоктоніозом є протруювання насіннєвих бульб   такими препаратами як Ровраль Аквофло та Максим. Значно зростає ризик захворюваності бульб при ранніх строках садіння у непрогрітий ґрунт, також, на розвиток хвороби впливає занадто глибока посадка.

          Столонна гниль. В останні роки спостерігається жарка і засушлива погода в період вегетації картоплі, що спричиняє виникнення такого захворювання як столонна гниль. Уражуються бульби з боку столонного кінця. Захворювання розпочинається при температурі повітря більше 25-280С. Інфекція зберігається в ґрунті, а також на насіннєвих бульбах. Для зменшення шкодочинності цієї інфекції необхідно дотримуватись сівозміни, просушування та озеленення насіннєвих бульб, ретельне перебирання їх перед закладанням на зберігання та навесні перед садінням.

         При використанні тільки контактних препаратів посіви обробляють через кожні 7-8 днів. Останній обробіток фунгіцидами проводять не пізніше як за
20 діб до збирання урожаю, а бордоською рідиною – за 15 днів.

У випадку, коли терміни обприскування проти шкідників та хвороб збігаються, проводять комбіновані обробітки. Для цього в робочу рідину інсектициду додають в потрібній кількості фунгіцид. Інсектициди не можна змішувати з бордоською рідиною.

Окрім хімічних  існують і інші способи покращення фітопатологічної ситуації картопляного поля та підвищення стійкості картоплі до ураження хворобами. Так, оптимальні норми мінеральних добрив покращують фізіологічним шляхом стійкість до фітофторозу та ризоктоніозу. Міжрядні обробітки сприяють кращому надходженню повітря, що зменшує ризик захворювання.

        При підготовці ґрунту його поверхню слід добре планувати, оскільки в низинах рослини дуже вразливі до хвороб. Особливу увагу слід приділити режиму зрошення, планувати поливи з таким розрахунком, щоб рослина не знаходилася у вологому стані більше 10 годин.

 Від густоти посадки також залежить ступінь захворювання рослин, міжряддя   не повинні бути загущеними, щоб відбувалася  їх  постійна вентиляція.   

 

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

 

        Збирання картоплі – заключний етап при вирощуванні картоплі. Приступати до нього слід, коли бульби дозрівають, а шкірка на них не облущується. Перед збиранням (за 6-7 днів) бадилля і поодинокі бур'яни скошують і видаляють з поля.

Збирання доцільно проводити за теплої і сонячної погоди.

При температурі нижче 10°С бульби травмуються, що погіршує їх зберігання і якість.

Зібраний урожай закладають у тимчасові бурти для проходження лікувального періоду, що триває 10-12 днів при температурі 12-140С.

        По закінченню лікувального періоду бульби сортують, при цьому видаляють механічні домішки, хворі та ушкоджені. Здорові бульби закладають на постійне зберігання, де в осінньо-весняний період підтримують температуру повітря 2-3 0С та вологість повітря в межах 90-95%.



Создан 30 июл 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Бесплатное продвижение сайтов