Державна інспекція сільського господарства в Сумській області

Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області розроблено методичні рекомендації щодо системи насінництва сільськогосподарських культур




 

Зерно для України – стратегічна ринкова продукція і є одним із основних джерел грошових надходжень більшості вітчизняних сільськогосподарських підприємств. За останні роки в країні суттєво збільшилися обсяги виробництва зерна, які в останні роки коливалися в межах від 46 до 63 млн. тонн.

Підвищення рівня ефективності виробництва зернової продукції повинно виступати найважливішим завданням в сьогоднішніх умовах формування та розвитку АПК, від розв’язання якого залежить забезпечення продовольчої безпеки країни, експортний потенціал нашої держави на світових ринках зерна та рівень народного добробуту населення. Підвищення ефективності та подальший розвиток зернової галузі на ринково-інноваційній основі неможливий без належного забезпечення товаровиробників зерна у високоякісному посівному матеріалі. Оскільки продуктивні сорти та кондиційне насіння сільськогосподарських культур виступають у якості одного з ключових та незамінних факторів впливу на інтенсифікацію та розширення процесу зерновиробництва, у центрі уваги сьогодні повинна знаходитись система господарсько-економічних відносин у галузі насінництва сільськогосподарських культур, як окремої організаційно-економічної ланки зернового комплексу держави. Виходячи з цього, виникає об’єктивна необхідність у теоретичному осмисленні основ, основних принципів та проблем розвитку даної галузі АПК.

Використання високоякісного посівного матеріалу та високопродуктивних сортових ресурсів належить до основних факторів інтенсифікації виробництва сільськогосподарських культур, тому значна увага сьогодні повинна приділятись галузі насінництва, зокрема зернових культур. Система насінництва повинна бути узгоджена з внутрішніми потребами ринку посівного матеріалу, враховувати ринкові тренди, зміни і тенденції на світовому ринку зерна, сучасні технології виробництва кондиційного насіння.

 

 

1. Загальні положення

 

З агротехнологічної та виробничо-господарської точки зору основне завдання галузі насінництва, як зернових, так і інших сільськогосподарських культур, полягає у розмноженні (виробництві) насіння високоврожайних сортів, у збереженні та поліпшенні його чистосортності та врожайних властивостей. Від ефективності функціонування системи насінництва зернових культур залежить рівень ефективності важливої та невід’ємної складової системи зерновиробництва – процесу сортозаміни та сортооновлення.

В Україні, в роки становлення ринкової системи господарювання, галузь насінництва сільськогосподарських культур терпить корінні зміни та характеризується трансформаційними процесами та практично повним переходом на промислово-інноваційну основу.

Процеси спеціалізації в галузі насінництва сільськогосподарських культур створюють умови більш ефективного використання науково-інноваційного потенціалу, кваліфікованих спеціалістів та спеціалізовані установи із виробництва, зберігання та обробки посівного матеріалу, в наслідок чого істотно скорочуються затрати ручної праці на виробництві (особливо в первинних ланках насінництва).

Господарсько-економічні та організаційно-правові відносини в галузі насінництва сільськогосподарських культур в сьогоднішніх умовах формування ринкових відносин в нашій державі регламентуються Законом України «Про насіння і садивний матеріал», Законом України «Про охорону прав на сорти рослин», Законом України «Про карантин рослин», Державними стандартами України: ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості», ДСТУ 2949-94 «Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення», ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», а також Державним реєстром сортів рослин України та Державним реєстром виробників насіння і садивного матеріалу.

Закон України «Про насіння і садивний матеріал» визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування ринку насіння і садивного матеріалу, вимоги щодо його вирощування, підготовки, затарювання, торгівлі, сортових і посівних характеристик, а також повноваження державних органів, права і обов’язки юридичних і фізичних осіб у сфері обігу насіння, здійснення державного контролю та нагляду за ним.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» регулює майнові та немайнові відносини між виробниками та власниками сорту пов’язані з необхідністю захисту прав на сорти рослин.

Закон України «Про карантин рослин»  визначає основи карантину рослин та направлений на протидію занесенню і поширенню в Україні шкідливих організмів.

З метою підвищення контролю за якістю виробленої та реалізованої продукції галузі насінництва сільськогосподарських культур, було розроблено та законодавчо затверджено Державні стандарти України: ДСТУ 2240-93, ДСТУ 2949-94 та ДСТУ 4138-2002. Прийняті державні стандарти допомагають Державній інспекції сільського господарства України більш ефективніше виконувати функцію контролю за виробленим, сертифікованим та реалізованим насінням, а насіннєвим господарствам здійснювати господарсько-економічну діяльність відповідно до визначених нормативно-правових вимого.

Одним з важливих кроків у подальшому розвитку галузі насінництва, як зернових, так і всіх сільськогосподарських культур стала трансформація національної схеми сертифікації сортового насіння до схеми міжнародної сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»  система насінництва та розсадництва складається з ланок добазового, базового і сертифікованого насіння та розсадництва, страхових і державного резервного насіннєвих фондів. Система виробництва та сертифікації насіння зернових культур зображена на рисунку 1.

Добазове насіння (оригінальне або первинне насінництво) – насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння. Процес виробництва добазового посівного матеріалу складається із послідовного розмноження кращих зразків розсадника добору (РД), розсадника випробування сімей 1-го року (РВ1), розсадника випробування сімей 2-го року (РВ2) та розсадника розмноження 1-го (Р1) та 2-го (Р2) років.

Базове насіння (елітне насінництво) – насіння отримане від послідовного розмноження добазового насіння, складається із виробництва суперелітного та елітного насіння.

Сертифіковане насіння (репродукційне насінництво) – насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння сільськогосподарських культур, скрадається з сертифікованого насіння 1-го та наступних років.

 

 

2. Загальноприйняті терміни

 

Згідно закону України "Про насіння і садивний матеріал" визначені слідуючі терміни, які вживаються в насінництві та розсадництві:

насіння - генеративні і вегетативні органи рослин, що використовуються для їх відтворення;

 садивний матеріал - рослини та їх вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин;

 насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво насіння і садивного матеріалу сортів культурних рослин, сертифікацію та здійснення державного контролю у процесі його обігу;

 первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;

 розсадництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво, створення маточних насаджень, сертифікацію, здійснення державного контролю у процесі обігу садивного матеріалу;

 первинні ланки розсадництва - маточні насадження багаторічних рослин, створені з використанням вихідного садивного матеріалу визнаних сортів у базових розсадниках, і садивний матеріал, що з них отримується;

 фітосанітарний контроль - перевірка наявності шкодочинних організмів та вірусних і мікоплазмових збудників хвороб у насінні та садивному матеріалі;

 категорія насіння і садивного матеріалу - належність визнаного насіння і садивного матеріалу до певного етапу відтворення сорту та фітосанітарного стану.

 партія насіння і садивного матеріалу - визначена кількість однорідного за якістю насіння або садивного матеріалу однієї категорії;

паковання - одиниця затареного чи розфасованого насіння (пакет, торбинка, мішок, контейнер тощо);

 пакування - процес розкладання (фасування) відповідної маси насіння у тару (паковання);

 сортові якості насіння і садивного матеріалу - сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;

 посівні якості насіння - сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до сівби (садіння);

кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам нормативних документів;

некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам нормативних документів;

маркування насіння - етикетка із зазначенням реквізитів виробника, культури, сорту, категорії, номера партії насіння;

 інспектування - складське, лабораторне оцінювання стану та сортової чистоти (типовості) насіннєвих посівів, багаторічних насаджень, насіння і садивного матеріалу;

державний контроль у сфері насінництва та розсадництва - діяльність уповноважених органів державного нагляду (контролю) в межах їх повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства;

оновлення насіння і садивного матеріалу - періодична заміна сертифікованого насіння, маточних насаджень багаторічних рослин у порядку сортозаміни або сортооновлення;

атестація суб’єктів насінництва та розсадництва - процедура, за наслідками якої здійснюється внесення виробника до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу (далі - Реєстр виробників);

сертифікація насіння і садивного матеріалу - комплекс заходів контролю на всіх етапах розмноження насіння і садивного матеріалу, спрямованих на визначення їх сортових та посівних якостей;

сертифікат на насіння - документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння, садивного матеріалу;

сертифікат на садивний матеріал - документ, що засвідчує походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу;

садивний матеріал (in vitro) - отриманий способом виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з маточних рослин;

 

 

3. Внутрішньогосподарський контроль

 

Серед заходів, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, важливе значення в системі насінництва має контроль за сортовими і посівними якостями насіння.

Ведення сучасного насінництва на наукових основах в Україні ґрунтується на суворому дотриманні вимог, передбачених у трьох групах взаємозв'язаних нормативно-технічних документів: державних і міждержавних стандартах на сортові і посівні якості насіння, на методи визначення посівних якостей насіння та порядку інспектування сортових посівів.

В усіх ланках насінницької роботи - господарствах, науково-дослідних установах, хлібоприймальних підприємствах - постійно здійснюється внутрішньогосподарський  і державний контроль.

Мета внутрішньогосподарського контролю - усунення причин, які призводять до сортового засмічення, зниження якості насіння в процесі вегетації, збирання, очищення, складування, зберігання та транспортування. Контроль передбачає дотримання правил розмноження сортового насіння, ведення документацій в межах господарства.

Внутрішньогосподарський контроль здійснюється агрономічним персоналом і керівниками господарств, фермерами та іншими господарствами, які вирощують або заготовляють насіння. Кожне господарство повинно гарантувати відповідність сортових і посівних якостей насіння показникам, зазначеним у документах.

Документи оформляються за єдиним зразком, згідно з вимогами інструкцій та стандартів, під методичним керівництвом і контролем Державної інспекції сільського господарства України, тобто внутрішньогосподарський контроль безпосередньо пов'язаний з державним.

Цей контроль здійснюється безпосередньо в господарствах (рис. 2).

 

 

3.1. Внутрішньогосподарський контроль при вирощуванні насіння

 

Найдієвішим заходом щодо вирощування доброякісного чистосортного насіння є правильний підбір попередників під насінницькі посіви, тобто додержуватися чергування полів у сівозмінах. Чергування полів повинно виключати можливість засмічування сортових посівів, особливо падалицею попередньої важковідокремлюваної культури, а також накопичення шкідників і хвороб. Не можна, наприклад, розміщувати зернові культури після зернових або один сорт після іншого цієї самої культури.

Чергування полів у сівозміні повинно забезпечувати необхідну просторову ізоляцію між сортами культур, що запиляються перехресно, у тому числі між твердою і м'якою пшеницями.

Щоб запобігти механічному й біологічному засміченню, різні сорти або культури, що взаємно засмічуються (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес) доцільно розміщувати в різних полях.

Якщо немає можливості досягти повної просторової ізоляції між посівами різних сортів важковідокремлюючих культур, залишають ізоляційні

смуги шириною в 1 - 2 проходи сівалки, засіваючи їх суданкою або кукурудзою на зелений корм. Між посівами різних репродукцій одного сорту досить залишати доріжки 0,5 - 0,8 м, які утримують чистими від бур'янів.

 

Організація посівних робіт:

 

- для сівби використовується насіння, що за даними насіннєвих лабораторій відповідає вимогам якості насіння (ДСТУ 2240-93);

- доставка насіння в поле супроводжується накладною;

          - особи, які беруть участь у підготовці насіння, його транспортуванні і сівбі повинні бути проінструктовані про недопущення змішування сортів і культур;

- при сівбі не слід виїжджати і розвертатись посівними агрегатами на суміжних полях, де розміщені інші культури;

- краї полів засівають насінням тієї ж партії, а після закінчення сівби сівалки очищають на тому ж полі, де проводилася сівба;

- переїзд з одного поля на інше з заправленими або неочищеними сівалками не допускається.

 

Догляд за насінницькими посівами:

- з появою сходів на кожному насінницькому посіві встановлюють польову табличку, яка є своєрідним "паспортом" посіву (рис. 3).

- обов'язковим насінницьким прийомом є видові й сортові прополювання у відповідні строки (табл. 1).

 

 

 

Назва господарства                                                

Культура                                                                  

Сорт                                                                         

Репродукція                                                             

№ поля                                                                     

Площа                                                                      

Попередник                                                             

 

Рис. 3. Форма польової таблички насінницького посіву

 

Домішки, що видаляють, виривають з корінням і виносять з посіву, щоб вони не стали джерелом повторного засмічення при збиранні. Ця робота проводиться під безпосереднім керівництвом агронома - насіннєвода. Роботу організовують так, щоб робітники проходили на відстані витягнутої руки один від одного. По закінченні цього прийому по кожному полю складається акт сортової прочистки насіннєвого посіву (форма 220).

 

 

Строки проведення видових і сортових прополювань
на насінницьких посівах

Таблиця 1

Культура

Оптимальний строк проведення прополювання

видового

сортового

Горох, вика

до цвітіння

перше - до цвітіння; друге - під час цвітіння

Гречка

після цвітіння

не проводять

Жито

після колосіння

не проводять

Овес

після викидання волотей

на початку молочної стиглості (видаляють домішки за формою волотей)

Просо

до виходу в трубку

перше - після викидання волотей; друге - на початку молочної стиглості (видаляють домішки за формою волотей і забарвленням колоскових лусок)

Пшениця м'яка, ячмінь, тритикале

після колосіння

перше - після повного колосіння (видаляють остисті форми з безостих і навпаки)

друге - на початку воскової стиглості (видаляють домішки за ознаками забарвлення колосу й остюків, опушенням)

Соняшник

-

перше - перед цвітінням (видаляють хворі, гіллясті та високорослі рослини);

друге - перед апробацією (видаляють рослини уражені вовчком, склеротимією та іншими хворобами)

Соя

-

перше - в період цвітіння (видаляють хворі рослини та з нехарактерним забарвленням квіток); друге - перед збиранням (видаляють хворі рослини, пізньостиглі, схильні до розтріскування бобів, а також з іншим забарвленням і опушенням)

 

 

 

 

 

2.2 Внутрішньогосподарський контроль при збиранні та доробці насіння

 

З метою запобігання видового і сортового засмічення насінницького матеріалу під час збирання урожаю слід вживати наступних заходів:

- скласти план проведення збиральних робіт аби виключити можливість послідовного збирання одним комбайном двох сортів однієї культури або важковідокремлюваних культур;

- починати збирання з обкосів на ширину захвату комбайна, а намолочене при цьому зерно використовувати на товарні цілі;

- перевозити зерно від комбайна тільки закріпленим за ним транспортом, полем де посіяний даний сорт; комбайни і транспорт після закінчення збирання ретельно очищувати на цьому ж полі, використовувати компресор; агроном має перевіряти якість очистки комбайна;

- категорично забороняється проїзд транспортних засобів полями, призначеними для посіву озимих в поточному році;

- на початку збирання іншого сорту або культури один-два бункери намолоченого зерна використовувати як товарне;

- організувати вхідний контроль за якістю насіння, що надходить на тік від комбайнів, вчасно сигналізувати про необхідність внесення коректив в їх роботу.

Технологічний процес післязбиральної підготовки насіння передбачає такі основні операції: приймання, попереднє очищення й сортування, остаточне очищення і сортування, затарення й складування, протруювання, реалізацію готової продукції.

Допоміжні операції: прибирання токів, приміщень, очищення машин, видалення відходів, транспортування та ін.

Завдання внутрішньогосподарського контролю на цьому етапі полягає в збереженні сортових якостей, доведення насіння до посівних кондицій, передбачених стандартом.

Не допускається надходження на тік і в складські приміщення товарного зерна, складування фуражу та інших матеріалів. Особливу увагу слід звертати на охайну працю на токах, де працівники з взуттям, одягом, інвентарем можуть переносити насіння із одного вороху в інші.

Транспортні засоби використовують тільки після ретельного очищення і перевірки в спеціально відведеному місці, їх рух територією насіннєвого комплексу здійснюється за визначеними маршрутами. Схеми маршрутів складаються заздалегідь.

До початку збирання здійснюється комплекс заходів з підготовки току й складів до приймання насіння: ремонт, дезинфекція приміщень та інвентарю.

Найпростіший спосіб дезінфекції складських приміщень - побілка свіжогашеним вапном з додаванням хлорованого вапна або вапняно-гасовою емульсією. Якщо в складі виявлені комірні шкідники (кліщі, міль, довгоносики) попередньо проводять дрібно-крапельну обробку піретроїдними або іншими інсектицидами.

Складається план розміщення партій на майданчиках току, черговість їх очищення, сушіння та сортування.

Зерно, що перевозиться від комбайна на тік, супроводжується накладними із зазначенням прізвища комбайнера й водія, дати, номера поля й автомашини, культури, сорту, репродукції.

Метою внутрішньогосподарського контролю на цьому етапі є:

- розміщення зерна, що надходить на тік, згідно з планом, запобігання змішування й взаємозасмічення культур і сортів;

- інформація агрослужби та комбайнерів про якість обмолоту для оперативного вжиття відповідних заходів;

- вибір оптимального режиму обробки зернового вороху на насіннєочисних та сортувальних машинах.

Вхідний контроль проводиться за кожною ходкою закріпленого за комбайном транспортного засобу. На бурт зерна, що формується з першою ходкою переноситься польова табличка.

Вологість зерна визначають за допомогою вологомірів або методом висушування. Дані результатів аналізів заносяться в лабораторний журнал, де розписуються лаборант або завідувач лабораторії чи старший зміни.

Очищення й сортування насіння здійснюється на відповідних машинах, потокових лініях і насіннєвих комплексах та заводах.

Процент виходу насіння залежить від культури, сорту і становить у зернових - 60-70 %, зернобобових - 70-80 %, соняшнику 40-50 %.

Якщо за один пропуск при очищенні довести насіння до кондицій неможливо, вдаються до повторного. Однак слід пам'ятати, що кожний додатковий пропуск підвищує травмування насіння, що негативно відбивається на його якості.

Метою внутрішньо господарського контролю на цьому етапі є:

- запобігання механічному засмічуванню насіння та його знеособлюванню;

- надання механікові об'єктивної інформації про якість очищення й сортування для вчасного регулювання машин.

Для цього лаборанти періодично (не рідше 3 разів за зміну) здійснюють аналітичний контроль чистоти насіння і відходу.

Очищене й відсортоване насіння складується (кожна партія окремо), споряджається штабельними ярликами. Мішки маркують внутрішніми і зовнішніми етикетками встановленої форми, зашивають і пломбують. Обов'язковим прийомом підготовки насіння до сівби є його протруювання.

 

3.3 Внутрішньогосподарський контроль при зберіганні насіння

 

Зберігання насіння - завершальний етап технологічного процесу, покликаний забезпечити збереження його життєздатності, здатності дружно проростати в польових умовах.

Способи зберігання насіння (насипом, у мішках, контейнерах) та його розміщення повинні сприяти раціональному використанню ємності сховища, виключити змішування різних партій, забезпечити вільний доступ до кожної з них. До початку жнив складають план розміщення насіння в насіннєсховищах. Висота насипу для зернових і зернобобових культур не повинна перевищувати 2 м, олійних - 1м.

Насіння, затарене в мішки, штабелюють на дощатих настилах або піддонах на відстані від підлоги не менше 15 см, а від стін сховища і між штабелями - 70 см. Кожна партія на зберіганні маркується штабельним ярликом (рис. 4).

Тривалість збереження насінням життєздатності цілком залежить від його вологості й температури повітря.

Вологість насіння перевіряється не менше 2-х разів на місяць. Здійснюється контроль за його температурою та відносною вологістю повітря у складському приміщенні. Температуру насипу вимірюють за допомогою термоштанг у 3-х пунктах на 3-х глибинах при висоті понад 1,5 м і в 2-х - менше 1,5 м. Періодичність такого контролю для свіжо зібраного насіння зернових і зернобобових культур у перші 3 місяці один раз на тиждень, олійних - два, надалі 2-3 рази на місяць.

 

 

ШТАБЕЛЬНИЙ ЯРЛИК

Культура

Сорт (гібрид, лінія)                                                             

Категорія за етапом насінництва                                      

Репродукція                                                                         

Рік урожаю                                                                          

Номер партії                                                                        

Маса партії                                                                          

Кількість місць                                                                    

Документ на насіння                                                          

назва, номер, термін дії

 

                    Рис. 4. Форма штабельного ярлика

 

Кожні 4-6 місяців проводять перекладання мішків так, щоб верхні ряди перемістилися вниз, а нижні - наверх.

Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти контроль у Державній інспекції сільського господарства на повний аналіз, а до закінчення терміну дії документу про якість, здається на аналіз повторно.

Для обліку надходження насіння, його руху і якості ведеться «Шнурова книга обліку насіння» встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати даним бухгалтерського обліку, сортовим і насіннєвим документам.

 

 

4. Державний контроль в насінництві

 

До повноважень Державної  інспекції сільського господарства України належать:

  • здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
  • ведення Реєстру виробників;
  • забезпечення перевірки насіння на посівні та сортові якості та видача відповідних документів, передбачених нормативно-правовими актами;
  • забезпечення відповідно до закону контролю за виробництвом, розмноженням, збереженням, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу, поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей;
  • забезпечення сертифікації насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних та лісових рослин у встановленому порядку;
  • видача дозволів на ввезення в Україну насіння і садивного матеріалу, не внесених до Реєстру сортів рослин України;
  • здійснення атестації суб’єктів насінництва та розсадництва для надання права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу;

 

 

5. Використання невизнаного насіння

 

Кондиційне насіння сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України і не визнаних перспективними за результатами державного випробування, можуть використовуватися для посівних цілей лише у випадках, якщо:

- їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України;

- стосовно сорту рослин прийнято спеціальне рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України;

- власник сорту створює запас насіння в період проведення державного випробування сорту рослин;

- насіння використовується їх виробником для власних потреб без права реалізації;

- насіння використовується для селекційних і дослідних робіт, експонування.

 

 



Создан 31 янв 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Бесплатное продвижение сайтов